- відчепити
- техн. отцепля́ть
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
відчепити — див. відчіплювати … Український тлумачний словник
підчепити — див. підчіплювати … Український тлумачний словник
відчепити — відчіплювати, відчіпляти (вивільнити предмет, який до чогось причеплений / зачеплений), відшпилити, відшпилювати, відкріпити, відкріплювати, відкріпляти … Словник синонімів української мови
відчепити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підчепити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відчеплений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відчепити. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
відчеплення — я, с. Дія за знач. відчепити … Український тлумачний словник
підчеплений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підчепити … Український тлумачний словник
підчеплення — я, с. Дія за знач. підчепити … Український тлумачний словник
підчіплювати — юю, юєш, недок., підчепи/ти, чеплю/, че/пиш; мн. підче/плять; док., перех. 1) Чіпляти що небудь до чогось ззаду або знизу. 2) Підхоплюючи і зачіплюючи чим небудь, затримувати, закріплювати і т. ін. 3) перен. Говорити що небудь ущипливе, ставлячи… … Український тлумачний словник
повідчіпляти — я/ю, я/єш і повідчі/плювати, юю, юєш, док., перех. Відчепити все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях … Український тлумачний словник